Методична робота
МЕТОДИЧНА РОБОТА В ШКОЛІ:
ВІД ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО УСПІШНОГО ПЕДАГОГА
Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,
пройматися й надихатися силами,
які пробудилися в ній.
А. Дістервег
Тенденції розвитку освіти в Україні зумовили необхідність впровадження інноваційних процесів в освітній системі, заміну старих шаблонних освітніх моделей новими, нестандартними, творчими, прогресивними і водночас дієвими та адаптованими до сьогодення.
За умов практичної реалізації завдань Державної національної програми «Освіта (Україна ХХІ століття)» гостро стоїть завдання адаптування педагогів до освітніх вимог. Важливу роль у забезпеченні реформування освіти відіграє модернізація науково-методичної роботи в освітньому закладі через впровадження сучасних навчально-виховних, управлінських технологій, стимулювання професійного зростання кадрів, підвищення їхньої професійної майстерності, зокрема, через ефективне застосування дієвих форм і методів навчання дорослих, інструментальних засобів, систем комп’ютерного навчання та інформаційної мережної взаємодії.
Гостро стоїть питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, широкого впровадження досягнень психолого – педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. Вчитель, як і кожен фахівець, потребує постійного підвищення кваліфікації, вдосконалення власної фахової майстерності, збагачення арсеналу технік, методів та прийомів, які застосовує на уроці, новими, творчими, нетрадиційними, іноді власне створеними, проте якісними та дієвими.
Орієнтуючись на гуманізацію навчання, формування особистості, визнання її цінності для суспільства, ми повинні пам'ятати, що формується вона особистістю самого вчителя. Тому необхідно створити всі умови для вдосконалення освіти і підвищення професійного рівня педагога.
У Криворізькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 112 ефективність вирішення даної проблеми забезпечує діюча структура методичної служби. Чітко спланована методична робота дає можливість педагогам брати участь як у реалізації вже готових програм, так і у їх плануванні та розробленні, в апробації інновацій та експериментів та постійно стимулювати розвиток творчого потенціалу вчителів, спрямованого на розвиток особистості учня.
Осучаснення школи, що передбачає перехід навчального закладу в якісно новий стан, викликає потребу в новому підході до організації методичної роботи, яка є найважливішою ланкою системи безперервного навчання членів педагогічного колективу і спрямована на збагачення й розвиток творчого потенціалу вчителів.
Під час вирішення складних педагогічних завдань у нашому навчальному закладі виникла необхідність оновлення форм організації методичної роботи, що максимально забезпечуватиме впровадження інноваційної діяльності в школі не лише під час навчання учнів, а й під час навчання педагогів.
Пам’ятаючи про те, що методична робота в навчальному закладі має являти собою систему аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково – практичної, інформаційної діяльності, яка заснована на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду, намагаємося досягти поставленої мети - формування інноваційної внутрішньошкільної освітньої політики, удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально – виховного процесу.
Розроблена система методичної роботи дозволяє створити максимально успішне, конкурентоспроможне освітнє середовище для педагогів та учнів, реалізувати принцип інтеграції і свободи вибору в системі роботи з педагогічними кадрами в загальноосвітньому навчальному закладі.
Досвід організації роботи закладу з питань підвищення кваліфікації вчителя дає змогу визначити мережу традиційних та інноваційних форм внутрішньої методичної роботи, які складають її структуру, та є новими, нестандартними, проте достатньо ефективними.
Структура діючої у закладі методичної роботи включає взаємопов’язані та взаємодіючі елементи, що відповідають меті та завданням, які стоять перед педагогічним колективом навчального закладу та втілюються у різних формах, методах і засобах.
Хрестоматійним став вислів К. Д. Ушинського про те, що «вчитель як фахівець живе доти, поки вчиться». Сприяти педагогу в цьому — провідна функція внутрішньошкільної методичної роботи. Варто пам’ятати про системно-інтегрований підхід до змісту методичної діяльності, суттєвим структурним компонентом якого залишається теоретичне навчання педагогів. Воно реалізується через проведення семінарів, проблемних лекцій, інструктивно-методична нарад, педагогічних читань, конференцій, педагогічних дискусій тощо. Ефективно та дієво та цікаво проходить навчання у формі тренінгів. Це дає можливість педагогові орієнтуватися в значному інформаційному потоці, розширює та збагачує понятійний апарат та розвиває мислення педагогів, спонукає до аналізу та осмислення педагогічного досвіду. Теоретичне навчання є основою вироблення нових знань педагогом та дає можливість вчителеві спрогнозувати власні подальші дії.
Теоретичне навчання виконує ряд певних функцій – дає можливість педагогу орієнтуватися в інформаційному потоці; розвиває гнучке критичне мислення вчителя; розширює та збагачує понятійний апарат фахівця; створює основи для аналізу та осмислення як власного, так і передового педагогічного досвіду. Крім того, як молоді, так і досвідчені фахівці мають можливість здобувати нові знання.
Не менш важливим структурним компонентом реалізації змісту методичної роботи вважаємо практичне навчання, під час якого корисним для здобуття практичних вмінь та навичок є педагогічні дискусії, семінари, практикуми, динамічні, творчі, ініціативні групи, методичний ринг, методичний діалог тощо. Пропонуючи проведення зазначених форм навчання, кожен фахівець має можливість удосконалити власні механізми психіки (пам'ять, увагу, волю, емоції) та розвивати типологічні властивості особистості (здібності, характер, темперамент). Значно розвиваються власне професійні якості педагога, поповнюються необхідні уміння та навички, що є важливою передумовою для здійснення професійної діяльності, постійного їх оновлення, поповнення та вдосконалення; вчителі набувають педагогічного досвіду, оволодівають навичками педагогічної рефлексії.
Значну увагу в закладі приділяємо виявленню, вивченню, пропаганді, поширенню перспективного педагогічного досвіду (ППД). Пропонуємо узагальнити його у міжатестаційний період без виключення всім творчим учителям школи. Форму узагальнення ППД у таких випадках пропонується довільна, хоч педагоги перевагу надають опису досвіду роботи та представлення його у вигляді проекту – мультимедійної презентації. Опис системи /досвіду роботи зазвичай вивчає адміністрація школи, згодом – керівники шкільних методичних комісій.
З матеріалами перспективного педагогічного досвіду вчителі знайомлять колег під час проведення методичних фестивалів – презентацій педагогічних знахідок, конкурсів педагогічної майстерності, ярмарок педагогічних ідей, методичних аукціонів, методичних скарбничок, публікацій вчителів у фаховій періодичній пресі. І дуже важливо, щоб обрана форма проведення методичного заходу була прийнятною саме для вашого педагогічного колективу, давала можливість вчителеві активно розкрити свій творчий потенціал, викликала зацікавленість у інших колег, можливо, навіть дух здорової конкуренції та бажання до власного вдосконалення та творчості, реалізації власних цікавих педагогічних ідей.
За якісної організації роботи над ППД кожен вчитель має можливість постійно вдосконалювати методи та прийоми викладання, створювати власний педагогічний арсенал, відчути себе успішним, перейти на більш високий щабель професійної майстерності. Для менш досвідчених та молодих педагогів у школі організовується робота з наставниками, які проводять майстер-класи тощо.
Інновація в освіті — вимога часу, пердумова якісної організації навчально – виховного процесу, продуктивного навчання. Не менш важливим механізмом удосконалення методичної діяльності в режимі інноваційності вважаємо проектну технологію, основною метою якої є розвиток творчого потенціалу педагогічних кадрів. Результатом методичного проекту вважається інноваційний інтелектуальний продукт педагога. Основними формами інтелектуальної продукції вчителів освітнього закладу можуть бути авторські програми, положення, концепції, програми, освітні (педагогічні) моделі, навчально-методичний комплекс шкільного курсу (посібники, робочі зошити, підручники, дидактичний матеріал, інформаційні кейси тощо), різні види портфоліо, матеріали перспективного педагогічного досвіду, видавнича продукція (авторські програми, посібники, методичні рекомендації, статті із досвіду роботи, методичні розробки уроків, позакласних, позашкільних заходів, дидактичний матеріал).
Саме творча методична робота сприяє розвитку професійних здібностей учителів. Якщо колектив працює наполегливо, з'являється значний резерв економії часу адміністрації школи, що відкриває нові можливості до професійного зростання.
Методична робота в школі планується і проводиться зазвичай на діагностичній основі, яка забезпечує виявлення передового педагогічного досвіду у своїй школі, який є найціннішим, тому що народжений в однакових з іншими вчителями умовах; про нього можна не тільки писати, його значно легше впроваджувати в практику педагогічного колективу; знання проблем конкретного вчителя, прогалин у певних уміннях і навичках педагогічної майстерності; встановлення загальної картини: з яких питань учителі більше за все потребують методичної допомоги.
...Один із секретів педагогічної творчості в тому,
щоб пробудити у викладача інтерес до пошуку,
до аналізу власної роботи.
В. Сухомлинський
Методичне забезпечення навчально-виховного процесу передбачає широкий набір видів, форм і змісту діяльності. Обираємо їх не стихійно, а відповідно до поставлених завдання методичної роботи стосовно педагогів: підвищення рівня педагогічної обізнаності вчителів; вивчення та практичне використання у власній педагогічній діяльності сучасних педагогічних продуктивних методик, технік, прийомів і способів результативного навчання й виховання; активізація творчої діяльності педагогів; підвищення рівня педагогічної майстерності, вдосконалення педагогічної техніки; залучення педагогів до розробки підручників та посібників, авторських програм, курсів, написання статей фахової спрямованості; активізація самоосвітньої діяльності освітян; вивчення психологічної готовності вчителя до продуктивних змін; формування стійких професійних цінностей і поглядів; опанування сучасними методиками діагностування учнівської успішності; впровадження гуманних методик виховання; знайомство вчителів із сучасними педагогічними новинками.
Досвід організації роботи з питань підвищення кваліфікації вчителя дає змогу визначити мережу форм внутрішньошкільної методичної роботи, які складають її структуру.
Плануючи методичну роботу з педагогічними, реалізуємо традиційні (колективні та індивідуальні), так і нетрадиційні форми її організації – в залежності від поставленої мети та завдань.
Колективні форми методичної роботи використовуємо з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, аналізу результату колективної діяльності, обговоренняактуальних питань організації навчально-виховного процесу, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.
Серед значного арсеналу колективних форм методичної роботи домінують педагогічна рада; методична рада; методичні об'єднання /комісії; творчі міжпредметні, мобільні та динамічні групи; засідання творчих майстерень педагогів; постійно діючі проблемні семінари та семінари - практикуми; педагогічні читання; школа педагогічної майстерності; науково-практичні конференції; педагогічні виставки; конкурси тощо.
Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників. Їх вибір залежить від рівня освіти, професійної компетентності, специфіки діяльності, індивідуальних можливостей та професійних характеристик педагогічних працівників. Результативним для вдосконалення фахової майстерності педагога є наставництво; консультації; стажування; самоосвіта; індивідуальна методична допомога, яка включає системне вивчення та аналіз роботи вчителів - предметників, класних керівників; надання допомоги вчителям у виборі форм та методів навчання і виховання учнів, у вдосконаленні методики проведення навчальних занять і позакласних заходів; персональне проведення відкритих уроків, інших заходів, індивідуальних і групових консультацій, розробку методичних рекомендацій, дидактичних матеріалів; виявлення, вивчення та узагальнення передового досвіду робот педагогічних працівників; надання допомоги в самоосвіті, підготовці доповідей та виступів на конференціях, педагогічних читаннях, запровадженні у навчально-виховний процес результатів наукових досліджень інноваційних технологій.
Професійно-педагогічне внутрішньошкільне навчання є головним компонентом методичної роботи в школі, пріоритетними в якому визначаємо індивідуальні форми роботи: планування самоосвітньої діяльності педагога; вивчення фахових документів і матеріалів; рефлексія й аналіз власної професійної діяльності; систематизація інформаційно – дидактичних матеріалів з педагогіки, психології, методики предметного змісту; систематизація власної бази кращих розробок уроків, цікавих методів, прийомів та технік на уроці; розробка власних засобів наочно-дидактичних та демонстраційних матеріалів; самостійні дослідження; систематична робота над власне обраною науково - методичною темою/проблемою, що становить професійний інтерес для педагога; розробка діагностичних завдань і тестів та здійснення моніторингових замірів у режимі самоконтролю за процесом і результатами навчання; підготовка програмної доповіді на початку навчального року та річного звіту про досягнення - наприкінці його; обмін досвідом роботи під час відвідування уроків і позакласних заходів у колег; персональні консультації;співбесіди з адміністрацією; індивідуальна робота з наставником; виконання індивідуальних завдань під контролем та за підтримки керівника методичного об'єднання; розробка власної програми самоосвіти; розробка авторського курсів, дидактичних, електронних посібників з предмета. Зазначені форми індивідуальної методичної роботи є орієнтовними і визначаються в залежності від наявних методичних та педагогічних потреб і запитів самих педагогів, можуть бути зміненими та доповненими тими формами, які вчитель вважає дієвим для себе особисто.
Останнім часом у роботі закладу, поряд з традиційними, використовуємо нетрадиційні форми організації методичної роботи: ярмарки педагогічних ідей; фестивалі педагогічних ідей і знахідок; творчі портрети; методичні фестивалі, ринги, аукціони; панорами методичних новинок; педагогічні вернісажі; клуби творчих педагогів; авторські школи педагогів; ділові ігри тощо.Ділові ігри — нетрадиційна форма організації методичної роботи, що дає можливість активізувати творчу ініціативу вчителя. У співпраці з досвідченими педагогами варто об’єднувати менш досвідчених. Це забезпечить високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь.
- Методичний фестиваль багатопланова разова форма пропаганди ППД. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику педагогічних ідей. Автори ідей і знахідок пропагують власний перспективний педагогічний досвід, використовуючи сучасні інформативні засоби навчання. Заявки на цікаві педагогічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю, затверджується відповідно і сценарій проведення.
- Аукціон – форма творчого «продажу-купівлі» певних ідей, думок, винаходів.
Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує опонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.
- Методичний ринг – форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань учителів, дає можливість виявити ерудицію. Методичний ринг може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметрально протилежні думки. Готуються опоненти, груп підтримки. Під час рингу також менш досвідчені вчителі мають можливість покращити загальні знання педагогічної науки.
- Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, визначення оптимальних шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.
- Методичний міст – різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються вчителі різних кафедр (шкіл), керівники методичних об'єднань, батьки, учні. Роль ведучого виконує заступник директора.
- Педагогічний КВК – форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі активного спілкування. Проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період.
- Ігрове конструювання. Одержавши певне завдання, учасники команд, які змагаються, шукають найкращий варіант його виконання. Мозковий штурм має величезні можливості, що можна побачити, спостерігаючи за діяльністю учасників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».
- Аналіз конкретних ситуацій. З приводу навчальної ситуації, яку повідомляє методист, відбувається обговорення, пропонуються варіанти можливих розв'язань, обираються оптимальні.
- Робота в мікрогрупах (три—шість осіб), які створюються на добровільних засадах для засвоєння будь-якої нової концепції, теорії. Спочатку кожен член групи самостійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізують ідею у своїй практиці.
- Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.
- Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків. Звіт про роботу над обраною науково – методичною проблемою/темою вчителів цікаво провести у формі ярмарки педагогічних ідей.
- Авторська школа – одна з форм передачі перспективного педагогічного досвіду, яку можуть очолити майстри педагогічної праці, досвідчені вчителі школи.
- Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.
- Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.
- Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на науково-методичне забезпечення освітнього процесу та інноваційної діяльності педагогів.
- Клуб творчих педагогів – форма методичної роботи, яка об'єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.
- Тренінг – ефективна форма опанування знань, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.
- Педагогічні ігри — активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних. Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну майстерність вчителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.
Важливим аспектом вдалої методичної роботи в закладі освіти є діагностика особливостей педагогічного колективу та його членів.
Якість навчально – виховного процесу закладу освіти, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.
З метою покращення фахової підготовки педагогічних кадрів у школі варто здійснювати спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного педагога до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям учитися педагогічної майстерності в старших і досвідчених колег, забезпечує підтримку в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Правильно спланована модель методичної діяльності дає можливість ознайомити педагогів з досягненням педагогічної науки і перспективного педагогічного досвіду; кращими надбаннями педагогів – новаторів, матеріалами з узагальнення досвіду навчально – виховної роботи; спонукає до власної творчості, створення авторських посібників, програм, обміну досвідом, друку у фахових виданнях та педагогічній пресі; розвиває творчий потенціал педагога, надихає його до самоствердження, самовдосконалення.
Вдало спланована самоосвіта вчителя веде до його фахового зростання, розвиває ініціативу і творчість педагога, дає можливість результативно застосовувати продуктивні форми і методи інноваційного зростання педагога.
Вдосконаленню фахових якостей педагога сприяє системний характер усієї діяльності з питань професійній майстерності на основі діагностичного підходу. Розвиток творчих здібностей учителів може бути досягнутий лише тоді, коли саме методична робота буде творчою.
У педагогічній літературі накопичено чималий досвід щодо організації та управління методичною роботою в школі. Є і системні дослідження, і опис окремих аспектів діяльності з досвіду роботи. І кожен навчальний заклад обирає, а точніше, створює власну систему науково – методичної роботи, орієнтуючись як на наукові дослідження, так і на досвід колег.
Тож представлений погляд на окремі питання планування та поєднання традиційних та новітніх форм організації та планування методичної роботи є орієнтовним, проте може бути використаним освітніми установами як допоміжний матеріал при плануванні та організації науково – методичної роботи.
Форми методичної роботи:
Колективні форми методичної роботи:
- педагогічна рада
- методична рада
- методичні об'єднання /комісії
- творчі майстерні педагогів
- постійно діючі проблемні семінари та семінари - практикуми
- творчі міжпредметні, мобільні та динамічні групи
- педагогічні читання
- школа педагогічної майстерності
- науково-практичні конференції
- педагогічні виставки
- конкурси тощо
Індивідуальні форми методичної роботи:
наставництво
консультації
стажування
самоосвіта
індивідуальна методична допомога тощо
Індивідуальні форми методичної роботи педагога:
- планування самоосвітньої діяльності
- вивчення фахових документів і матеріалів
- рефлексія й аналіз власної професійної діяльності
- систематизація інформаційно – дидактичних матеріалів з педагогіки, психології, методики предметного змісту
- cистематизація власної бази кращих сценаріїв уроків, цікавих прийомів і знахідок на уроці
- розробка власних засобів наочно-дидактичних та демонстраційних матеріалів
- самостійні дослідження
- систематична робота над власне обраною науково - методичною темою, що становить професійний інтерес для педагога
- розробка діагностичних завдань і тестів та здійснення моніторингових замірів у режимі самоконтролю за процесом і результатами навчання
- підготовка програмної доповіді на початку навчального року та річного звіту про досягнення - - наприкінці його
- обмін досвідом роботи під час відвідування уроків і позакласних заходів у колег;
- персональні консультації
- співбесіди з адміністрацією
- індивідуальна робота з наставником
- виконання індивідуальних завдань під контролем та за підтримки керівника методоб'єднання;
- розробка власної програми самоосвіти
- розробка авторського курсів, дидактичних, електронних посібників з предмета
Нетрадиційні форми організації методичної роботи
· ярмарок педагогічних ідей
· фестивалі педагогічних ідей і знахідок
· панорами методичних новинок
· клуби творчих педагогів
· педагогічні вернісажі
· творчі портрети
· авторські школи педагогів
· ділові ігри
· методичний фестиваль
· методичний ринг
· методичний турнір
· методичний аукціон
· методичний міст
· педагогічний КВК
· ігрове конструювання
· аналіз конкретних ситуацій
· робота в мікрогрупах
· творчий звіт
· педагогічна олімпіада
· конкурс педагогічної майстерності
· методична сесія
· тренінг
· педагогічні ігри