Для Вас, батьки!

     Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.

     У школі він є громадським інспектором з охорони      дитинства.

 ПРАВА  та ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІв

Батьки учнів та особи, які їх замінюють, мають право: 

·  обирати форми  навчання  і  виховання дітей;

· створювати батьківські      громадські      організації    та     брати  участь в їх діяльності,   обирати і бути  обраними до   батьківських комітетів  та органів громадського  самоврядування;

· звертатися до органів управління освітою, директора школи  і органів громадського самоврядування з питань навчання,  виховання дітей;

· приймати рішення про участь дитини  в  науковій,   пошуковій та інноваційній діяльності навчального закладу;

· брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного  процесу  та зміцнення  матеріально-технічної бази навчального  закладу;

· на захист  законних  інтересів  дітей  в органах громадського самоврядування     навчального       закладу   та    у  відповідних   державних,   судових органів.

     Батьки та особи,  які їх замінюють, є відповідальними за здобуття дітьми повної загальної  середньої освіти,  їх виховання і  зобов'язані:

·     створювати умови   для   здобуття  дитиною  повної  загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

·   поважати честь і гідність дитини та працівників навчального закладу;

·  постійно дбати про фізичне здоров'я,  психічний  стан  дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

·  виховувати працелюбність,    почуття    доброти,   милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни,  сім'ї, державної та рідної мов, повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів;

·  виховувати у дітей повагу до законів,  прав,  основних свобод людини.

    У разі невиконання батьками і особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством України, навчальний заклад може порушити клопотання  про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських  прав.   

Поради батькам

 1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.

 2.  Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.

 3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

 4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.

             5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

             6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.

           7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.

                8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.

            9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.

           10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.

            11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».

           12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини

           13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

           14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.

               15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.

               16. Учіть підлітка:

 • цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

 • правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

 • порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

             17. Виховуйте:

 • витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.

 • чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.

          18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

           19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

          20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

             21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»

           22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»

           23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.

           24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».

         25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».

       26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.

           27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».

          28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.

Батьки, пам'ятайте!

          Якщо:

 Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

 Дитину висміюють, вона стає замкнутою;

 Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

 Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

 Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

 Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

 Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

 Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

 Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

 Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Якою ви повинні відпускати дитину до школи

 -         Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на  руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.

-        Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.

             Що повинно бути у портфелі:

-         Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.

-         У портфелі мають бути акуратно складені речі,  потрібні для занять на цей день.

-        Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.

-         Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.

-         Олівці, ручки покладіть у пенал.

-       Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

Виконуємо домашнє завдання

         1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце,   відведене йому за спільним столом.

     2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.

       3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.

         4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.

       5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.

       6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.

       7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.

       8. Виконує роботу.

       9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.

       10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.

    11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.

Як спілкуватися з дитиною

1. Спілкування на рівних. Рівень очей.

2. Попросити дитину вас чому-небудь навчити.

3. Запитувати в дітей поради.

4. Цікавитися планами дитини та їх враховувати.

5. Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.

6. Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.

7. Давати посильні доручення - з відомим успіхом.

8. Схвалення взагалі (у цілому).

9. Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).

10. Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.

11. Зустрічати як кращого друга і проводжати.

12. Якщо ви не праві, просіть вибачення.

13. Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.

14. Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).

15. 100 %-ва увага мінімум 15 хвилин щодня.

16. Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

17. Тілесний контакт 2-3 рази на день мінімум.

ПОЧУЙТЕ СЕРЦЕМ ГОЛОС ВАШОЇ ДИТИНИ

• Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
• Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін. 
• Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
• Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую "Забагато, задовго, зачасто”.
• Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати,
• шукати і досліджувати.
• Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
• Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
•    Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
• Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
• Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
• У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
• Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
• Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
• Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
• Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
• Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
• Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
• Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також "як” і "чому”.
• Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
• Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
• Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
• Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
• Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.
• Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
• Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.
• Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.

За матеріалами http://psch.com.ua/information-for-parents

Для Вас, учні !

     У яких випадках звертатися до соціального  педагога?
- Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
- якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;
- і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

Пам’ятка для школярів

Шановні діти !

     Додержання нижче зазначених порад та рекомендацій надасть Вам можливість уберегтися від біди.

• Якщо ти опинився вдома без батьків, нікому чужому або малознайомому не відчиняй двері.
•  На питання чужих людей, чи є тато, мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають вдома.
• На телефонні дзвінки із запитаннями, чи є, та коли повернуться батьки з роботи, потрібно відповідати, що вони зайняті, та запитати, кому та куди їм потрібно зателефонувати.
• Не запрошуй додому малознайомих хлопчиків та дівчаток.
• Не вихваляйся перед оточуючими про те, які є у вашій квартирі дорогі речі.
• Дуже правильно роблять діти, які знайомлять батьків зі своїми друзям.
• Не лякайся, якщо, знаходячись вдома, почуєш, що хтось намагається відчинити вхідні двері, а голосно спитай „Хто там?".
• Якщо двері продовжують відчиняти чужі люди - буде правильним зателефонувати „02" та викликати міліцію, точно вказавши адресу, після чого з балкону або з вікна покликати сусідів або оточуючих на допомогу.
• Виходячи з дому, не забувай зачиняти балкон та вікна, особливо, якщо мешкаєш на нижніх поверхах.
•  Не залишай в дверях записок - це привертає увагу сторонніх.
• Будь уважним з ключами від квартири - не губи, не залишай під половиком, у поштовому ящику та у інших місцях.
• У разі, якщо ти загубив ключі або не пам'ятаєш, де залишив ключі, важливо одразу повідом йти батьків та замінити замки в дверях.
• На вулиці будь уважним та обережним. Переходь проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або на визначеному пішохідному переході.
• Не стій поряд з автомобілем, що зупинився - це небезпечно.
• Не сідай до незнайомих в автомобіль покататися, навіть якщо дуже хочеться або ти запізнюєшся.
• Якщо незнайомі запросили послухати музику, подивитися відеофільми, погратися із собакою (може бути й інший привід), не поспішай погоджуватися, перед тим обов'язково порадься з батьками або вчителями.
• Не треба на вулиці розмовляти з п'яними, навіть знайомими людьми. оскільки нетверезий чоловік дуже змінюється, його вчинки можуть бути непередбачуваним  та жорстоким.
• Необхідно знати, що все нове, незнайоме приховує в собі небезпеку. Незнайомі предмети - пакети, банки, пляшки ні в якому разі не можна відкривати, нюхати, збирати, кидати в полум'я. В них можуть бути отруйні речовини (рідина, порошок або газ), які можуть потягти тяжкі отруєння, вибухи.
•  Не бери сірники, не розводь багаття, не вмикай незнайомі електроприлади, не роби самостійно всілякі досліди при відсутності батьків.
• Якщо в дворі або біля школи хлопчики вимагають гроші, намагайся запевнити їх, що грошей в тебе немає, та повідом про цей випадок батьків та працівників міліції.
• Не бери із собою великої суми грошей, однак, якщо раптово такі гроші опинилися в кишені, нікому не розповідай про це.
• Якщо відчуваєш, що тебе переслідують, зайди до найближчого магазину, іншої установи або попроси дорослого перехожого довести тебе одому. Щоб не сталося з тобою, твоїми близькими, звертайся до міліції, де завжди знайдеш добру пораду та допомогу.

Насилля у сім’ї

Насиллям у сім’ї є:

Чому підлітки курять?

      Паління - найпоширеніша шкідлива звичка, вкрай згубна для здоров'я людини. Про це, напевно, відомо всім. Проте величезна кількість людей курять. Які психологічні причини сприяють палінню? Чому люди починають курити та ще й саме у підлітковому віці? Психологи виділяють декілька причин.

1. Прагнення наслідувати дорослих. Діти бачать перед собою у реальному житті, в кіно, театрі, зі сторінок часописів - величезну кількість дуже симпатичних, чарівних, привабливих дорослих, які курять. Підліткам хочеться наслідувати дорослих у всьому, бути такими ж, як вони. Вони точно копіюють поведінку дорослого курця, його жести, рухи.

2. Бажання відчути себе «справжнім» дорослим. Бажаючи швидше вирватися з дитинства, стати таким, як дорослі, із такими ж, як у них, правами, підліток шукає будь-які способи, щоб довести собі й іншим, що він уже дорослий, що має право робити те, що не дозволяється дітям, наприклад, нецензурно лаятися, курити і вживати алкоголь (усе це - символи дорослості, привабливі для підлітка).

3. Спосіб завоювання авторитету в ровесників і старших. Паління - привілей дорослих. Підліток курить, щоб показати, що і до нього можна ставитися, як до дорослого. Крім того, паління дає можливість підлітку почуватися на рівних зі старшими - бути таким же, як вони: досвідченим, зрілим.

4. Паління допомагає підлітку завести знайомства Особливо це важливо для сором'язливих, котрим складно підійти до незнайомих, першими почати розмову і т. ін. Попросити ж закурити набагато простіше, це вірний спосіб звернути на себе увагу, атам, дивись, і розмова сама собою зав'яжеться, і нові приятелі з'являться.

5. Паління полегшує спілкування. Процес спільного паління сам собою сприяє створенню компаній. При палінні підлітки можуть поговорити один з одним, розповісти про свої проблеми, знайти підтримку в приятелів. Буває, що підліткові групи ніщо інше, крім спільного паління, не об'єднує, у них немає інших стальних видів діяльності. Покурили, поговорили і розбіглися. А підлітку нічого іншого і нетреба, для нього спілкування з ровесниками - головне вжитті.

6. Протест проти диктату і заборон дорослих. Мало хто з батьків привітає паління своєї дитини. Частіше батьки, котрі навіть курять, негативно ставляться до паління, погрожують дитині суворим покаранням. Знаючи про це, підліток починає курити крадькома, ховаючись від батьків. Те, що ви порушує заборони, чинить так, як хоче, не зважаючи на покарання, не викликає в нього почуття провини, навпаки, дозволяє йому відчути себе «крутим», незалежним, сміливим.

7. Слідування моді. Підліток завжди прагне йти в ногу з модою. Якщо в значущій для підлітка групі модно курити, то підліток, швидше всього, теж закурить, причому саме ті сигарети, що вважаються в цій групі наймоднішими.

8. Засіб релаксації, «зняття» негативних емоцій. Спочатку сигарета не має на «початківця» очікуваної дії, але поступово, втягуючись у паління, підліток усе частіше вдається до такого способу релаксації та зосередження, у нього виробляється умовний рефлекс, і сигарета, справді, починає «допомагати» знімати напругу, заспокоювати і вирішувати проблеми.

9. Нездатність сказати «ні» на пропозицію закурити, страх виглядати в очах інших «маминим синком», що боїться, якщо його «застукають» із сигаретою і покарають, страх бути пригнобленим, не прийнятим у групу ровесників.

10. Випадкове паління, «за компанію», що часто супроводжується властивим усім підліткам прагненням «спробувати щось «новеньке»: отримати новий досвід, випробувати нові відчуття, пізнати ще непізнане.

11. Наявність величезної кількості курців навколо підлітка і толерантність суспільства до них, відсутність продуманої політики державних і суспільних структур стосовно профілактики паління, дозвіл реклами тютюнових виробів, недотримання правил торгівлі ними, відсутність заборони на паління в громадських місцях і т. ін. Якби в суспільстві існувало стійке негативне ставлення до куріння, спокуса закурити в підлітків була б набагато меншою.

ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

И вы, отцы, не раздражайте детей ваших,

 но воспитывайте их в учении и наставлении Господнем.

 /Библия, Новый Завет, К Ефесянам (6,4)

        Сім’я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
       Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
      Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
      Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
      Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
 

Стаття 155  Сімейного кодексу України:

Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
 

Стаття 150, 152  Сімейного кодексу України:
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 

Стаття 184  Кодексу України про Адміністративні правопорушення:
Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 166  Кримінального Кодексу України:
Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отримання прибутку -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 150  Кримінального Кодексу України:
Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Стаття 178  Цивільного кодексу України
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Анкета для батьків

«Чи допомагаєте ви своїй дитині стати обдарованою?»

Шановні батьки! Пропонуємо Вашій увазі анкету та просимо відповісти на подані нижче запитання. Будь ласка вкажіть один із двох варіантів відповіді: «Так» або «Ні». Не забудьте написати ваші ініціали та клас в якому навчається ваша дитина.

П.І.Б. _____________________ Клас ______

1.                Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче і чесно.

2.                Серйозні запитання і висловлювання дитини я сприймаю серйозно.

3.                Я встановив(ла) стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.

4.                Я не лаю дитину за безлад у кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і ця робота ще не закінчена.

5.                Я надав(ла) в розпорядження дитини кімнату або частину кімнати виключно для її занять.

6.                Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її досягнення.

7.                Я доручаю дитині посильні клопоти.

8.                Я допомагаю дитині складати її особисті плани і приймати рішення.

9.                Я беру дитину в поїздки по цікавих місцях.

10.            Я допомагаю дитині поліпшувати результати її роботи.

11.            Я допомагаю дитині вчитися нормально, спілкуватися з дітьми різних соціальних верств.

12.            Я встановлюю розумні стандарти поведінки й слідкую, щоб дитина їх дотримувалася.

13.            Я ніколи на кажу дитині, що вона гірша за інших дітей.

14.            Я ніколи не караю дитину приниженням.

15.            Я забезпечую дитину книгами і матеріалами для її улюблених занять.

16.            Я привчаю дитину мислити самостійно.

17.            Я регулярно читав(ла) дитині, коли вона була маленькою.

18.            Я привчав(ла) дитину до читання з малих літ.

19.            Я спонукаю дитину вигадувати історії та фантазувати.

20.            Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.

21.            Я щодня знаходжу час, шоб побути з дитиною наодинці.

22.            Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей.

23.            Я ніколи не дражню дитину за допущені нею помилки.

24.            Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді та пісні.

25.            Я навчаю дитину вільно спілкувалися з дорослими будь-якого віку.

26.            Я розробляю практичні експерименти,-щоб допомогти дитині більше пізнати.

27.            Я дозволяю дитині гратися зі всяким мотлохом.

28.            Я спонукаю дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

29.            У заняттях дитини я знаходжу те, що гідне похвали.

30.            Я не хвалю її безпредметно і нещиро.

31.            Я чесний (на) в оцінці своїх почуттів відносно дитини.

32.            Не існує тем, які я повністю вилучаю з обговорення із дитиною.

33.            Я даю можливість дитині справді приймати рішення.

34.            Я допомагаю дитині бути особистістю.

35.            Я допомагаю дитині знаходити телепрограми, які заслуговують на увагу.

36.            Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її власних здібностей.

37.            Я ніколи не відмахуюся від невдач дитини, говорячи їй: «Я цього також не можу.

38.            Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.

39.            Я вірю в здоровий глузд і довіряю їй.

40.            Я волію, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо я не впевнений /на/ в позитивному кінцевому результаті.

 Дякуємо за співпрацю!

Якщо Ви набрали: 0—8балів: найнижчий, мінімальний рівень;

 9— 20балів: помірно сприятливий рівень, нижчий за середній. Батьки підтримують дитину, цікавляться її проблемами, проводять з нею вільний час, але швидше за все нерегулярно, від випадку до випадку;

 21—24бали:середній рівень, загалом сприятливий. Батьки позитивно ставляться до дитини, розвивають її самостійність, цікавляться її захопленнями, вміють заохотити.

 25— 36 балів: оптимальний рівень, вищий за середній. Батьки досить тактовно й терпляче ставляться до надмірної активності дитини, стимулюють проблемністьїї мислення, розвивають самостійність і незалежність, багато часу проводять разом;

 37—40балів:максимально високий рівень. На цьомурівні стимулювання здорового розумового розвитку поступово перетворилося натак званий «парниковий ефект». Батьки занадто опікають свою дитину, їм слід охолодити свс ховне завзяття і дати більшу свободу як їй, так і собі.

Норми оцінювання результатів: анкетування складається із 40 тверджень, отже: мінімальний бал за методикою 0 (всі відповіді «ні»); максимальний ( методикою — 40 (всі відповіді «так»)).

Поради батькам, опікунам, бабусям, дідусям!

Часто за нескінченими потоками ми не звертаємо уваги на найдорожче,що в нас є - на наших дітей. А вони так потребують уваги!

Одного разу у дитини запитала чого тобі найбільше хочеться? Я хочу захворіти.Чому?

Коли я хворіла, мама сиділа біля мене, розмовляла, розповідала казки, читала книжки. Мені було так добре!

Порада 1. 

Не забувайте приділяти увагу повсякденному спілкуванню дитиною. І тоді колись почуєте: "Дякую тобі,мамо,за твою науку. Колисала ти мене, колиш  й онуку".

Порада 2. 

Намагайтесь говорити спокійно і доброзичливо. Не зловживайте словами:"повинен", "треба". Не забувайте казати "дякую","вибач", адже вони вчаться того, чого їх навчать. Якщо дитина зростає у докорах, вона починає жити з почуттям провини.

Порада 3.

Будьте в міру вимогливими:

виправляйте;

реагуйте на недоліки;

хваліть за мінімум-карайте за максимум.

Примітка: інколи вмійте і "не побачити"

Порада 4.

Спільні сімейні обіди - один з елементів належної культури поведінки, тільки не ті, де переважають уїдливі насмішки :

- Прибери лікті зі столу! Підніми голову, вона в тебе не глиняна!

- Не плямкай!

- Як ти їси,дивитись гидко!

- А хто за тебе "дякую" скаже!

Як говорив стародавній мислитель Сенека, "нелегко привести до добра повчанням, а легко прикладом".

То ж будьмо прикладом своїм дітям у всьому. Бо "блаженні ті батьки, чиє доброчесне життя є прикладом доброзичливості для дітей,зразком виправлення і правилом благих дій".

Порада 5.

Дуже важливою умовою є дотримання принципу погодженості у вихованні , одностайності у вимогах до дітей. Слушними,на наш погляд, є  зразки народної мудрості:

Коли батько каже "так", а мати -  "сяк", росте дитина як будяк.

Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.

Порада 6.

Піклуйтесь про щасоиву долю свого дитяти.

Відразу в кожного на думці- придбати і передати у спадок солідне майно. "Та, якщо вони не вміють благочестиво поводитися, - вчить Святий отець Іван Злотоустий, - воно недовго протримається у них, вони його розтринькають, воно загине разом з його господарями".

Знайте, батьки,- найкращий спадок для дітей не золото та маєтки, а гарне виховання і навчання. Для переконливості пропонуємо давню притчу,в якій закладена саме ця ідея.

"Якщо ти даси своєму синові одну рибину, то він буде ситий один день, якщо даси дві - то два дні, три рибини-  три дні... Але коли ти навчиш його ловити рибу, працювати, то він буде ситий протягом всього життя. Отже ,- продовжує Святий отець, - учіть дітей бути благочестивими володарями своїх пристрастей, багатими в добродіяннях і не очікуйте від Бога ніякої милості, якщо не викону.те свого обов'язка ".А слова видатного педагога К.Ушинського про те, що "коли бажаєш вихованцеві щастя, треба виховувати його не для щастя, а для праці життя", слугують цілком логічним підтвердженням всього зазаначеного вище.

Порада 7.

Матері, привчають своїх доньок до охайності, чистоти і краси зовнішньої. Знайте , що в народі доньок порівнюють з їхніми мамами за приказкою :" Який кущ, така й калини, яка мати, така й дитина".

Порада 8.

Обовязок батька - виховати в сина мужність, бо вона  головним показником зрілості юнака. У своєму  "Повчанні..." Володимир Мономах, описуючи власні пригоди, мав, на меті продемонструвати молоді, що тільки постійними тренуваннями можна розвинути у юнаків такі вольові якості, як наполегливість, терпеливість, відвагу, рішучість і сміливість. Ось чому він ствердно заповідав :" Не боячись ні раті, ні од звіра, діло мужське робіте..."

Про державну допомогу сім’ям з дітьми

Пам’ятка

щодо призначення державних допомог на дітей згідно з Законом України 

"Про державну допомогу сім’ям з дітьми"

 Інформацію стосовно умов призначення державних допомог на дітей можна отримати, звернувшись до управлінь праці та соціального захисту населення виконкомів районних у місті рад:

 - Дзержинський район - пр. Металургів, 16 (тел. 92-81-40);

 - Довгинцівський район - Дніпропетровське шосе, 16 (тел. 71-44-19);

 - Жовтневий район - вул. Ватутіна, 37 а (тел. 406-00-80);

 - Інгулецький район - пр-т Південний, 1 (тел. 21-39-03;пр-т Перемоги, 45/179 (тел. 22-31-45);

 - Саксаганський район - вул. Софії Перовської, 16 а (тел. 64-43-83);

 - Тернівський район - вул. Ухтомського, 23 (тел. 38-02-60);

 - Центрально-Міський район - вул. Леніна, 27 (тел. 90-08-26). 

Превентивне виховання у системі роботи класного керівника

Превентивне виховання посідає важливе місце в системі виховної роботи класного керівника. Воно включає в себе підготовчі та профілактичні дії вихователя, спрямовані на запобігання формування в учнів негативних звичок, рис характеру, проявам асоціальної поведінки та організацію належного догляду за діяльністю школярів.

Метою превентивного виховання є досягнення сталої відповідальної поведінки, сформованості імунітету до негативних впливів соціального оточення.

Основні завдання превентивного виховання:

-         створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів;

-         забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягуванню дітей та молоді в негативні ситуації;

-         надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;

-         забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають наркотичними, психотропними речовинами;

-         стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, виробленню з раннього віку навичок охорони власного життя і здоров’я.

У превентивному вихованні учнівської молоді важливим є залучення до виховного процесу батьків, громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії школи, сім’ї та громадськості. Постійна співпраця школи з батьками, іншими суспільними виховними інститутами, забезпечує стійкість і стабільність навчально-виховного процесу, сприяє усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.

Робота класного керівника у напрямі превентивного виховання полягає передусім у формуванні в учнів високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів поведінки. Адже він має здійснюватись на основі морально-правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склались у нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що справляє вирішальний вплив на формування в учнів моральних почуттів, які регулювали б їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості, відповідальності тощо.

Яким повинен бути перший крок класного керівника

у напрямку соціально-правового захисту дитини?

Класний колектив — держава у мініатюрі. У ньому знаходять відображення не тільки різні етнічні групи, але й різні соціальні верстви. У класі навчаються діти із різних родин, які мають свої традиції, різне матеріальне забезпечення, різний склад. Серед учнів класу можуть бути діти з багатодітних або неповних родин, діти-сироти та напівсироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які постраждали від аварії на ЧАЕС, діти-інваліди тощо.

Вирішення питань соціально-правового захисту дітей - загальна турбота всього суспільства, тому загальноосвітні заклади не можуть стояти осторонь цих проблем. Від ставлення до дітей кожного класного керівника, розуміння їхніх проблем, інтересів і потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства в цілому.

У «Положенні про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. № 434) зазначено, що « … класний керівник координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу щодо виконання завдань навчання та виховання в класному колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців)… »

Після першого знайомства з учнями класу та їхніми батьками класний керівник повинен з’ясувати, у якій сім’ї живе та чи інша дитина, яким є її соціальний статус. Цю частину роботи класний керівник повинен виконати коректно, не образивши при цьому ані дитину, ані її батьків. Після визначення статусу кожного учня класу класний керівник приступає до складання соціального паспорту класу, який має таку форму.

          ЗАТВЕРДЖЕНО

          Рішення виконкому міської ради

                                                                                  17.09.2014  №303

Порядок

надання безкоштовного харчування дітям, батьки яких

задіяні або загинули в ході проведення антитерористичної операції

на сході України

1. Порядок надання безкоштовного харчування дітям, батьки яких задіяні або загинули в ході проведення антитерористичної операції на сході України визначає умови надання безкоштовного харчування вихованцям дошкільних та учням загальноосвітніх навчальних закладів міста, батьки яких задіяні або загинули в ході проведення антитерористичної операції на сході України з числа військовослужбовців міста Кривого Рогу.
2. Діти батьків, які задіяні або загинули в ході проведення антитерористичної операції на сході України, з числа військовослужбовців міста Кривого Рогу звільняються від плати за харчування в комунальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.
3. Для отримання безкоштовного харчування один з батьків повинен звернутися з письмовою заявою до керівника навчального закладу та надати документи, що підтверджують підставу для його надання.
4. Безкоштовне харчування надається відповідно до рішень педагогічної ради навчальних закладів за погодженням з відділами освіти виконкомів районних у місті рад на підставі наданих документів, а саме:

• заява батьків, у якій вказується підстава для надання безкоштовного харчування;
• копія документа, що підтверджує підставу для надання безкоштовного харчування (документа, виданого уповноваженим органом, що підтверджує факт перебування в зоні антитерористичної операції, або свідоцтва про смерть);
• довідка про склад сім’ї;
• витяг з протоколу педагогічної ради;
• копія наказу навчального закладу.

5. У разі підтвердження існуючих у родині обставин, керівник навчального закладу вносить питання надання безкоштовного харчування на розгляд педагогічної ради.
6. Протокол прийняття педагогічною радою рішення про надання безкоштовного харчування разом з іншими документами надається навчальним закладом на погодження до відповідного відділу освіти виконкому районної у місті ради.
7.  Протокол, погоджений відділом освіти виконкому районної у місті ради, надається до централізованої бухгалтерії відділу та є підставою для надання безкоштовного харчування.
8. Днем надання безкоштовного харчування є день, наступний за днем погодження протоколу педагогічної ради відділом освіти виконкому районної у місті ради.

В.о. керуючої справами виконкому –                              

заступник міського голови                                                В.Бєрлін

 Як розпізнати насилля в родині

Анкета учня

1. Твоя стать:

• Чоловіча________
• Жіноча__________

2. Скільки тобі років______________________

3. Відміть всіх, хто живе разом з тобою:

• Мама__________________
• Тато___________________
• Брати__________________
• Сестри_________________
• Бабуся_________________
• Дідусь_________________
• Вітчим_________________
• Мачуха_________________
• Тітка___________________
• Дядько__________________
• Інші____________________

4. Де і ким працюють твої мама і тато:
   • Мама працює:

Ким_____________________________

Де_______________________________

• Тато працює:

Ким_____________________________

Де_______________________________

• Мама не працює___
• Тато не працює____

5. Як би ти описав відносини у Вашій сім’ї:
   • Дружні_________________________
   • Іноді бувають сварки_____________
   • Іноді ми навіть не вітаємося_______
   • Постійні сварки__________________
   • Іноді бувають бійки______________
   • Інші____________________________
6. Як часто у тебе вдома вживають спиртні напої:
   • Кожен день___________________
   • Кілька разів на тиждень___________
   • Один, два рази на місяць___________
   • Тільки у великі свята______________
   • Ніколи______________________
7. Зазнач, які засоби покарання найчастіше застосовують до тебе твої батьки:
   • Фізичні покарання_______________
   • Моральні_______________________
   • Інше___________________________
8. Вкажи, які «методи виховання» найчастіше застосовують  твої батьки по відношенню до тебе:
   • Пояснюють, як треба себе поводити_________________________
   • Хвалять тебе, якщо цього заслуговуєш______________________
   • Забороняють тобі робити те, що тобі подобається (наприклад: дивитись телевізор, гуляти)_________________________________________
   • Обіцяють нагороду за хороші вчинки________________________
   • Кричать, сварять, обзивають________________________________
   • Б’ють___________________________________________________
   • Інше____________________________________________________

10.  Відміть, чи застосовують твої батьки до тебе тілесні покарання і як часто:
    • Кожен день___________________________
    • Через день____________________________
    • Раз на тиждень________________________
    • Раз на місяць__________________________
    • Раз на рік_____________________________
    • Ніколи_______________________________
    • Інше_________________________________
11.  Відзнач, хто тебе найчастіше карає:
    • Мама______________________
    • Тато_______________________
    • Інші (вкажи хто)________________________
12. Хто «сильніше» тебе карає:
    • Мама________________
    • Тато_________________
    • Інші__________________
13. Як ти вважаєш, чи завжди покарання застосовують справедливо:
    • Завжди справедливо__________________________
    • Майже завжди справедливо____________________
    • Частіше несправедливо________________________
    • Завжди несправедливо_________________________
14. Чи вважаєш покарання насиллям щодо себе:
    • Так_______________
    • Ні________________
    • Не знаю___________
15. Чи виникали у тебе думки про втечу з дому:
    • Так__________________________
    • Важко відповісти______________
    • Виникали один раз_____________
    • Ні____________________________
16. Чи зустрічався ти з тим, що вчителі в класі принижували, ображали тебе або однокласників:
    • Так, дуже часто___________________________________
    • Часто____________________________________________
    • Інколи___________________________________________
    • Ніколи___________________________________________
17. Чи вчителі в твоїй школі допускають образи та приниження:
    • Так, дуже часто_____________________________
    • Часто______________________________________
    • Інколи_____________________________________
    • Ніколи_____________________________________
18. Як ти оцінюєш такі вчинки вчителів:
    • Це – насилля____________________
    • Це – виховні міри________________
    • Не знаю як їх пояснити___________
19. Відміть, чи траплялось тобі терпіти приниження або знущання зі сторони ровесників:
    • Так, дуже часто____________________________
    • Часто_____________________________________
    • Інколи____________________________________
    • Ніколи____________________________________
20. Ти вважаєш, що це:
    • Насилля_______________________________
    • Звичайне шкільне життя_________________
    • Не знаю як їх назвати____________________
21. Чи в тебе колись вимагали гроші:
    • Так_______________________
    • Ні________________________
22. Кому ти про це розказав:
    • Батькам___________________
    • Друзям____________________
    • Нікому____________________
    • Інше______________________
23. Вкажи, які почуття у тебе виникають, коли на тебе кричать, принижують, ображають або б’ють тебе:
    • Образа_______________
    • Гнів_________________
    • Бажання втекти______
    • Байдужість___________
    • Страх________________
    • Ненависть____________
    • Бажання вирости і відповісти тим самим___________________
    • Інше_________________
24. Вкажи, чи бував ти свідком або жертвою насилля на вулиці:
    • Так____________
    • Ні_____________
    • Інше___________
25. Якщо так, то якого роду це насилля було:
    • Сексуальне____________
    • Моральне______________
    • Фізичне________________
    • Інше___________________
26. Вкажи, як навчаєшся в школі:
    • Відмінно______________
    • Добре_________________
    • Задовільно____________
    • Не задовільно__________
27. З ким з батьків або дорослих ти готовий поговорити про ці питання:
    • Мама____________
    • Тато_____________
    • Бабуся або дідусь____________
    • Сестри або брати____________
    • Ровесники__________________
    • Вчителі_____________________
    • Інші працівники школи___________________
    • Інші дорослі (вкажи хто)___________________
28. Консультація яких спеціалістів з даного приводу тобі потрібна (кількість відповідей  не обмежена):
    • Медиків_____________________
    • Соціальних педагогів_________
    • Психологів___________________
    • Юристів, адвокатів____________
    • Психіатрів____________________
    • Консультація не потрібна_______
    • Інше__________________________
29. Допомогу яких дорослих та спеціалістів ти потребуєш (кількість відповідей не обмежена):
    • Мама_________________
    • Бабуся або дідусь_______
    • Сестри або брати________
    • Вчителі_________________
    • Інші працівники школи___________________
    • Медиків________________________
    • Соціальних педагогів____________
    • Психологів_____________________
    • Юристів, адвокатів______________
    • Психіатрів______________________
    • Допомоги зовсім не потребую_______________
    • Інше____________________________
30. Чи вважаєш ти, що запитання цієї анкети є актуальними та їх треба вивчати:
    • Так____________
    • Важко відповісти___________
    • Ні_________________________
    • Не знаю____________________
    • Мені байдуже_______________
    • Інше_______________________
    •