Готуємося до ДПА
ДПА (Державна підсумкова атестація)
Готуючись до державної підсумкової атестації з української мови,візьміть до уваги кілька порад:
1.Ретельно повторіть вивчені орфографічні й пунктуаційні правила та винятки з них, адже текст контрольного диктанту може містити будь-які орфограми і пунктограми, засвоєні вами в 9-му та попередніх класах.
2.Критично і вдумливо проаналізуйте орфографічні й пунктуаційні помилки, яких найчастіше припускалися у своїх письмових роботах протягом року. Поміркуйте, чим саме вони спричинені (можливо, неуважністю, а може, ви не знаєте відповідного правила чи плутаєте його з іншим тощо). Визначивши причину, легше запобігти помилці.
3.Перевіряючи диктант, зверніть особливу увагу на ті слова і розділові знаки, у написанні яких вагалися під час диктування.
4.Розчленовуйте орфографію та пунктуацію на частини. Визначте, що в кожній з них є основним. Орфограми, що пишуться за фонетичним принципом (небо, ліс, зорі, ходити, маяк, сніг), вимагають лише уважного слухання. Для написання таких орфограм тренуйте слух.
5.Пам'ятайте, що існують такі правила орфографії, які розходяться з правилами орфоепії: чується [стобойу], а пишеться з тобою, відповідно: [миелуйеис':а] - милуєшся, [зустр'ічайуц':а] - зустрічаються тощо. Ці орфограми пишуться за морфологічним принципом. У таких випадках треба добре знати будову слова, словотвір, частини мови та їхні морфологічні ознаки, систему відмінювання й дієвідмінювання. До таких орфограм належать відмінкові форми змінних частин мови, дієслівні форми, правопис суфіксів і префіксів та ін.
6.Серед пунктограм можна виділити інтонаційні, структурні та змістові (смислові). Найпростіше з інтонаційними: можна натренувати слух на окличну, питальну й розповідну інтонації та паузи. Відтак, якщо, знати, якій інтонації, паузі який знак відповідає, то основний мінімум розділових знаків буде поставлено правильно.
Структурні пунктограми найскладніші. Щоб ними користуватися, треба добре знати синтаксичну будову речення, усі типи розділових знаків і основні правила їх розставляння.
Змістові (смислові) пунктограми є спільними зі структурними, бо синтаксична будова речення відображає його зміст, є формою логічного наповнення. Однак один логічний зміст може мати кілька синтаксичних структур із різними розділовими знаками: як приїду - зайду; після приїзду зайду; коли приїду, то зайду
7.Під час самостійної перевірки бажано подумки озвучувати написане. Це допоможе вам вчасно помітити допущені помилки.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА КУРС ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів є контрольний текстовий диктант
1.Перевірці підлягають:
- уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування;
- уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації;
- уміння належним чином оформляти роботу.
Перевірка диктантів державної підсумкової атестації здійснюється за традиційною методикою.
2.Матеріал для контрольного диктанту
- Для диктанту державної підсумкової атестації використовується текст, доступний для розуміння учнів 9-го класу.
- Обсяг текстів диктантів становить 160-І70 слів з урахуванням як самостійних, так і службових частин мови.
- Для диктантів державної підсумкової атестації використовуються тексти, у яких кожне з опрацьованих правил орфографії та (або) пунктуації української мови представлене 3-5 прикладами.
3.Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.
4.Оцінювання
Диктант оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:
- орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
- виправляються, але не враховуються такі орфографічні та пунктуаційні помилки: на правила, які не внесено до шкільної програми; на ще не вивчені правила; у словах з написанням, що не перевіряється, над якими не проводилася спеціальна робота; у відтворенні так званої авторської пунктуації;
- повторювані помилки (у слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією помилкою; однотипні (помилки на те саме правило, але в різних словах) вважаються кількома помилкам
- розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих належать такі:
· у винятках з усіх правил;
· у написанні великої літери в складних власних найменуваннях;
· у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
· у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший і якщо можлива інша інтонація;
· у випадках, що вимагають розрізнення не іні (у сполученнях не хтоінший,як...; не щоінше, як...; ніхто іншии не.ніщоінше не...);
· пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або по рушення їх послідовності;
· заміна українських літер російськими;
· п'ять виправлень неправильного написання на правильне прирівнюються до однієї помилки;
· орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.
Нормативи оцінювання диктанту:
| Бали | Кількість помилок |
| 1 | 15-16 і більше |
| 2 | 13-14 |
| 3 | 11-12 |
| 4 | 9-10 |
| 5 | 7-8 |
| 6 | 5-6 |
| 7 | 4 |
| 8 | 3 |
| 9 | 1+1 (негруба) |
| 10 | 1 |
| 11 | 1 (негруба) |
| 12 | 0 |
Для державної підсумкової атестації з української мови в 9-му класі передбачається диктант, робота над яким триває одну астрономічну годину.
Зразок написання диктанту
Наші предки
Слов'яни - мовні і культурні нащадки стародавнього народу, який ми називаємо індоєвропейцями. Отже, історію України треба було б починати не з нашої сучасної території, а звідки-небудь із Малої Азії, степів Алтаю, Північного Причорномор'я чи іншого ареалу, де визначать нарешті лінгвісти й археологи прабатьківщину індоєвропейців.
Можливий, щоправда, і дещо інший підхід, що його один із українських політичних діячів наївно, але виразно визначив фразою: «Ми жили тут вічно». Можна вважати, що ті, хто тут жив упродовж віків, ну хоча б з неоліту, і є «ми».
Що таке взагалі в історії «ми»? До якої глибини віків, як далеко в часі правомірно говорити про народи-попередники «ми»? Що спільного у тих, хто обробляв українську землю примітивними мотиками тисячі років тому, з нами - сьогоднішніми жителями міст і сіл України?
Єдиної для всіх випадків відповіді на це запитання немає. Зміна населення може бути повною, супроводжуватися витісненням або винищенням корінних мешканців. Вона може бути частковою і супроводжуватися асиміляцією місцевого населення. Саме тому прагнення відшукати втрачених фізичних праотців має сенс.
За М. Поповичем
Алгоритм підготовки до ДПА з географії, 9 клас
(методичні рекомендації для вчителів)
Згідно чинного законодавства (Положення про державну підсумкову атестацію,листи, накази МОН України, головного управління освіти і науки), матеріали для проведення ДПА готуються вчителем, не пізніше 1 травня передаються директору ЗНЗ і до проведення ДПА зберігаються у сейфі директора школи.
З метою однозначності «правил» проведення ДПА в області рекомендуємо вчителям дотриматися такого алгоритму дій:
1. Вивчити документи, які регламентують закінчення навчального року та
проведення ДПА (лист МОН України від 17.02.2011р № 1/9 – 109; наказ ГУОН від 10.03.2011р №73).
2. Придбати збірник завдань для ДПА з географії (рекомендований МОН).
3. Уважно ознайомитися із структурою та змістом збірника. Вивчити всі рекомендації та вимоги щодо структурування атестаційних завдань, термінів виконання, виставлення балів, оформлення атестаційних робіт (сторінки 3, 4, 185).
4. Завчасно ознайомити учнів з особливостями оформлення атестаційних робіт, заповнення бланків відповідей, вимогами щодо організації процесу ДПА (заборона користуватися таблицями, схемами, довідниками, картами, атласами і т.д., обмеження в часі, відсутність поля бланку відповідей для виправленнявідповідей)
5. Із наявних у збірнику 30 варіантів, вчитель обирає не менше 10 варіантів (при кількості учнів 31 і більше готується 20 варіантів).
6. Всі обрані варіанти підготувати на окремих листках формату А4 (ксерокопія має бути якісна, можна використати звичайний збірник, розділивши його за варіантами, скріпивши аркуші одного варіанту між собою), номер варіанту та номер сторінки, зазначені в збірнику повинні бути анульовані, а всі варіанти нумеруються по порядку (1, 2, 3,……10). Оскільки завдання для ДПА добирає школа, у закладі має бути задокументовано цей процес та відповідність варіантів збірника варіантам на ДПА (1 варіант збірника – 1 варіант на ДПА, 13 варіант збірника - 2 варіант на ДПА …) – додаток до наказу по школі про ДПА.
7. Підготувати бланки відповідей на кожного учня. На бланку відповідей у верхньому лівому кутку поставити штамп школи, внизу бланка відповідей виставляється результат ДПА: зазначаються бали та оцінка Також на бланку відповідей оцінка завіряється підписами голови та членів комісії.
8. Підготувати окремі листки зі штампом школи для завдань з розгорнутими відповідями, а також передбачити аркуші для чорновиків, оскільки тестові завдання містять географічні задачі, які учні мають розв’язати (подвійний листок із учнівського зошита). Підпис цього листка буде зроблено під час проведення ДПА учнем за зразком бланку відповідей.
9. Кожен учень перед початком атестації сам обирає варіант завдання шляхом жеребкування. Для зручності проведення жеребкування слід підготувати номерки відповідно до кількості і нумерації підготовлених варіантів. Вибравши номерок, учень отримає відповідний варіант завдання + бланк відповідей +контурну карту + аркуші у клітинку зі штампом + аркуші для чорновиків. Якщо у класі велика кількість учнів (20-30) або навпаки - до 10, вчитель може самостійно роздати завдання учням без жеребкування. Спосіб вибору варіанту -учні вибирають чи вчитель роздає завдання - обирається вчителем).
10. Відлік часу виконання атестаційної роботи починається після проведення інструктажу і становить 90 хвилин.
11. Завдання на контурній карті виконуються тією ж ручкою, що й тести. Учень самостійно розробляє легенду карти (умовні знаки, звичайно мають відповідати загальноприйнятим, але допускаються варіанти, коли учень сам визначає умовні знаки, або позначає окремі об’єкти цифрами). Якщо позначаються, наприклад, регіони вирощування основних технічних культур, учень сам обирає умовні знаки, наносить їх на контурну карту, враховуючи вимоги до виконання завдань на контурній карті. Для оцінювання даного типу завдань, використовуються критерії оцінювання практичних робіт (додаються). Звичайно, на оцінку не може впливати лише кількість нанесених об’єктів. Враховується точність,об’єктивність, охайність нанесення, повнота розкриття даного питання. Вчителю доречно попередньо визначити вимоги до виконання такого типу завдань і ознайомити з ними учнів. Якщо мова йде про нанесення головних ТЕС, АЕС, ГЕС, то ключовим словом є «головні»: АЕС наносити всі, ГЕС – всі, а ТЕС – найбільші. Умовні знаки можуть бути як стандартні, так і вироблені учнем: - АЕС; - ТЕС; - ГЕС.
12. Бланки завдань і чорновики учні не здають. Бланки відповідей, завдання на контурній карті, аркуші з розгорнутими відповідями здаються на перевірку. Голова та члени атестаційної комісії підписують як бланки відповідей, так і аркуші з розгорнутими відповідями.
13. Перевірка атестаційних робіт:
· на бланку тестів під час перевірки кожного завдання виставляти його оціночний бал справа на вільному місці рядка;
· на аркушах для виконання завдань з розгорнутою відповіддю (аркуші в клітинку) також обов’язково проставляються бали за кожне завдання.
14. Оцінювання завдань:
· Тести 1 – 20 по 0,5 б
· Тести 21-25 по 0,5 б за кожну правильну відповідь
· Тести 26-30 по 1 б за правильно встановлену послідовність
· Завдання 31-34, 36 по 5 балів.
Завдання теоретичного блоку оцінюються за 5-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з географії (Наказ МОН України 05.05.2008р. №371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»).
Тому відповідь на Відкриті тестові завдання має:
· бути структурованою;
· відтворювати зміст основного питання;
· бути самостійною, відображати власне оціночне ставлення до даного питання через синтез й аналіз набутих географічних знань;
· супроводжуватися доцільними малюнками, схемами, таблицями, діаграмами;
· бути повною і розгорнутою, мати власну думку та приклади;
· бути географічною.
На бланку відповідей зазначається сума балів, а також оцінка (відповідно до таблиці відповідності отриманих балів оцінкам за 12-бальною шкалою)
15. Перевіряючи виконання завдань, вчитель оцінює їх відповідними балами, визначає суму балів, яка не може бути більшою за 50!
16. Отримані результати фіксує на бланку відповідей.
17. Члени комісії перевіряють об’єктивність оцінювання та підписують аркуші з розгорнутими відповідями, бланки відповідей, заповнюють і підписують протокол ДПА (2 екземпляри).
Отже, процедура проведення ДПА може бути наступна:
1) Учні зайняли місця у підготовленому приміщенні (чистому, добре освітленому, без карт, схем і решти «зайвих предметів»), бажано, щоб сиділи по одному за партою у шахматному порядку;
2) Орг. момент: вчитель ще раз знайомить учасників ДПА з умовами, роздає бланки завдань, бланки відповідей, аркуші для теоретичних завдань, контурні карти, аркуші для жорновиків, проводить інструктаж;
3) Члени комісії заповнюють протокол ДПА згідно вимог;
4) Всі учасники дотримуються відповідних правил: комісія присутня на ДПА у повному складі, учні можуть вийти (за потребою) з класу, поклавши на стіл бланки, аркуші, чорновики;
5) Якщо на ДПА присутні представники установ управління освітою, вони спостерігають за проведенням ДПА, але ні в якому разі не втручаються, адже вони не є членами атестаційної комісії;
6) Учні, виконують тестові завдання, позначаючи правильні відповіді у відповідному квадратику; для розв’язування задач, використовують чорновики; учні можуть змінювати свої відповіді у бланках завдань, вносячи зміни (виправлення) у поля для відповідей;
7) Заповнивши поля для відповідей на бланках завдань, переносять відповіді у бланк для відповідей, заповнюючи відповідні поля; виправлення на бланку відповідей є помилкою – 0 балів (бланк відповідей можна заповнити наприкінці ДПА, передбачивши для цього необхідний час);
8) Відкриті тестові завдання (№ 31-34) виконуються на проштампованих аркушах в клітинку, які потім оцінюються вчителем, їх також підписують всі члени комісії;
9) Завдання на контурній карті виконується ручкою;
10) Після виконання завдань (у відведений час), члени комісії збирають бланки відповідей, аркуші з розгорнутими відповідями і контурні карти (можуть бути розміщені на 2 сторінці бланку для відповідей); бланки завдань і чорновики лишаються в учнів;
11) Атестаційні роботи перевіряються комісією, оцінюються відповідно до критеріїв (якщо тестовий бал є десятковим дробом (наприклад, 39,5), припереведенні в оцінку, округлюється до цілого числа (40), але у бланк заносимо точні результати (39,5)
12) Оприлюднення результатів ДПА відбувається протягом часу, визначеного нормативними документами.
